Права літньої людини у пансіонаті: що має бути та як контролювати

Переїзд у пансіонат не скасовує жодного права літньої людини: вона так само вирішує, з ким спілкуватися, як лікуватися і що робити зі своїми речами. Розбираємо, що саме гарантує закон, що має бути записано в договорі і як родині помітити проблему раніше, ніж вона стане серйозною.

Звідки беруться права мешканця пансіонату

Більшість приватних і державних пансіонатів для людей похилого віку надають соціальну послугу догляду стаціонарного. Головний документ для цієї сфери в Україні: Закон «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII. Стаття 12 цього закону містить перелік прав отримувачів соціальних послуг, і він стосується мешканця пансіонату напряму.

Серед цих прав: повага до честі й гідності, уважне та гуманне ставлення, повна інформація про свої права й порядок надання послуг у доступній формі, індивідуальний підхід, вільний вибір надавача, право відмовитися від послуг (крім випадків, коли закон передбачає обов'язкове надання), конфіденційність особистої інформації, доступ до своєї особової справи, повага до приватного життя, свобода думки, спілкування з рідними та іншими людьми, участь в оцінюванні власних потреб і захист своїх прав, зокрема в суді.

Медичні питання регулюють інші акти: Основи законодавства України про охорону здоров'я та Цивільний кодекс. Зміст самої послуги (що саме входить у догляд, з якою періодичністю) визначає державний стандарт соціальної послуги догляду стаціонарного, затверджений Міністерством соціальної політики. Тобто права мешканця складаються з кількох рівнів: закон, стандарт, договір із конкретним закладом і правила внутрішнього розпорядку. Правила можуть уточнювати побут (години тиші, час прийому їжі), але не можуть забирати те, що гарантує закон.

Гідність і приватність у щоденному догляді

Повагу до гідності легко визнати на словах і легко порушити в дрібницях. На практиці вона виглядає так: до мешканця звертаються на ім'я та по батькові або так, як він сам попросив, а не «бабусю» чи «дідусю». Перед тим як допомогти з переодяганням або гігієною, доглядальниця пояснює, що збирається робити. Під час миття чи заміни підгузка двері зачинені, а сусіда по кімнаті відгороджує ширма.

Людина, яка частково обслуговує себе, має право робити це сама, навіть якщо персоналу швидше все зробити за неї. Якщо мешканець повільно, але самостійно їсть ложкою, годувати його «для зручності» неправильно: так втрачаються навички, які потім важко відновити.

Приватність стосується й інформації. Персонал не повинен обговорювати діагнози, поведінку чи сімейні обставини одного мешканця при інших. Обов'язок не розголошувати особисту інформацію, що стала відома під час надання послуг, прямо записаний у статті 13 Закону «Про соціальні послуги». Фото і відео мешканців у соцмережах закладу можна публікувати лише з їхньої згоди (або згоди законного представника), і краще, щоб ця згода була письмовою.

Інформація про стан здоров'я і згода на медичні втручання

Повнолітня людина має право на достовірну і повну інформацію про стан свого здоров'я та на ознайомлення з медичною документацією (стаття 39 Основ законодавства про охорону здоров'я, стаття 285 Цивільного кодексу). Вік і перебування в пансіонаті цього права не змінюють. Лікар пояснює діагноз і призначення самому мешканцю, а не лише родичам «через голову».

Для будь-якого медичного втручання потрібна згода поінформованого пацієнта (стаття 43 Основ). Без згоди лікар може діяти лише тоді, коли є пряма загроза життю, а отримати згоду від пацієнта чи його законного представника об'єктивно неможливо. Людина з повною дієздатністю може відмовитися від лікування, якщо розуміє значення своїх дій. Персонал у такому разі має пояснити наслідки відмови і зафіксувати її письмово.

Тут родини часто помиляються. Якщо людину не визнано недієздатною в суді, рішення щодо лікування ухвалює вона сама, навіть коли в неї є проблеми з пам'яттю. Діти не можуть замість батька погодитися на операцію чи відмовитися від неї лише тому, що оплачують пансіонат. Законним представником недієздатної особи є опікун, призначений у встановленому порядку. Якщо стан пам'яті погіршується, процедуру опіки варто обговорити з юристом заздалегідь, поки людина ще може висловити свою волю.

Відомості про здоров'я є таємницею (стаття 286 Цивільного кодексу). Щоб лікар або медсестра пансіонату могли спокійно розповідати доньці про аналізи матері, найкраще під час поселення оформити письмову згоду мешканця на передачу медичної інформації конкретним родичам. Це знімає непорозуміння на кшталт «мені нічого не кажуть».

Ліки мешканцю дають за призначенням лікаря. Родина має право знати, які препарати приймає близька людина і хто їх призначив. Якщо після зміни ліків з'явилися сонливість, сплутаність, падіння чи різка втрата апетиту, про це треба одразу сказати лікарю. Нові препарати родичам краще не приносити самостійно без узгодження з лікарем: поєднання з уже призначеними засобами може бути небезпечним.

Спілкування, відвідування і зв'язок з родиною

Спілкування з рідними, близькими та іншими особами закон називає окремим правом отримувача послуг. Пансіонат може встановити години відвідувань, щоб не порушувати сон і розклад інших мешканців, а в період епідемій тимчасово змінити порядок візитів. Але повна заборона відвідувань без пояснення причин, як і обмеження телефонних дзвінків «щоб не засмучувати», вже є порушенням.

Мешканець сам вирішує, кого хоче бачити. Буває, що в сім'ї конфлікт і хтось із родичів просить адміністрацію не пускати іншого. Якщо людина дієздатна і хоче зустрічатися з цим родичем, пансіонат не має підстав відмовити. Обмеження можливі тоді, коли відвідувач поводиться агресивно, приходить напідпитку чи загрожує безпеці.

Особисті речі, гроші і документи

Речі, які людина привозить у пансіонат, залишаються її власністю. Під час поселення корисно скласти опис: одяг, окуляри, слуховий апарат, зубні протези, телефон, цінні речі. Копія опису залишається в родини. Якщо згодом щось зникає, буде від чого відштовхуватися.

Дієздатна людина сама розпоряджається своєю пенсією і грошима. Якщо вона просить персонал купити щось у магазині, порядок має бути прозорим: гроші передаються під запис, чек повертається. Добре, коли такий порядок прописаний у договорі чи правилах закладу. Великі суми та банківські картки в кімнаті краще не зберігати.

Паспорт і пенсійні документи мешканця можуть зберігатися в адміністрації для зручності, але людина чи її представник мають право отримати їх на першу вимогу. Утримання документів як «застави» за оплату законом не передбачене.

Договір про надання соціальної послуги: що має в ньому бути

Відповідно до статті 22 Закону «Про соціальні послуги», договір укладається письмово між надавачем і отримувачем послуги або його законним представником. Істотні умови, без яких договір неповноцінний: назва соціальних послуг, умови їх надання і вартість. Сторони також погоджують свої зобов'язання, відповідальність, строк дії та інші умови. Типову форму такого договору затверджує Мінсоцполітики, і договір пансіонату має їй відповідати за змістом.

Перед підписанням варто перевірити такі пункти:

• хто сторона договору: мешканець особисто, його опікун чи інший родич, і хто відповідає за оплату;
• що входить у щомісячну вартість, а що оплачується окремо (ліки, засоби гігієни, підгузки, консультації вузьких спеціалістів, супровід до лікарні);
• за яких умов може змінитися ціна і за скільки днів про це попереджають;
• як організована медична допомога: хто викликає лікаря, як діє персонал при погіршенні стану і хто везе до лікарні;
• порядок повідомлення родини про падіння, травми, госпіталізацію, смерть;
• порядок відвідувань і зв'язку;
• як зберігаються речі й гроші мешканця;
• як розірвати договір, які строки попередження і як повертається передоплата.

Індивідуальний план: догляд, розписаний під конкретну людину

За законом індивідуальний план є невід'ємною частиною договору. Він складається на основі оцінювання потреб і містить заходи, передбачені державним стандартом, а також інші потрібні дії, ресурси, періодичність, строки і відповідальних виконавців. Мешканець має право брати участь в оцінюванні своїх потреб, тож план складають разом із ним, а родина може долучитися.

Хороший план відповідає на прості запитання. Як часто перевертати лежачу людину і чим обробляти шкіру. Чи потрібен супровід у туалет уночі. Яка дієта і чи треба подрібнювати їжу. Скільки рідини випивати протягом дня. Які вправи робити з реабілітологом і як часто. Чим людина любить займатися: слухати радіо, гортати фотоальбоми, гуляти у дворі.

План не повинен роками лежати в папці без змін. Після інсульту, перелому чи прогресування деменції потреби змінюються, і план переглядають. Попросіть показати чинну версію і уточніть, коли її оновлювали востаннє. Якщо родина помічає, що щось із плану не виконується, план стає конкретною підставою для розмови з адміністрацією.

Як родині контролювати догляд

Відвідування

Найкращий інструмент контролю: регулярні візити в різний час і в різні дні тижня. Якщо приходити завжди в неділю о 12:00, ви бачите заклад таким, яким його готують до гостей. Візит увечері в будній день покаже більше: чи хтось чергує на поверсі, як мешканців готують до сну, чи не залишаються лежачі в мокрій білизні.

Під час візиту варто подивитися на нігті, волосся, шкіру на крижах і п'ятах, на чистоту одягу і постелі. Попросіть близьку людину розповісти, що вона їла сьогодні, чи гуляла, як спала. Відповіді людини з деменцією не завжди точні, але різка зміна настрою чи страх перед певним працівником варті уваги. Наприклад, родичі, які обирають пансіонат для літніх на лівому березі Києва, часто зважають саме на те, щоб доїзд дозволяв навідуватися хоча б раз на тиждень після роботи.

Комунікація з персоналом

Домовтеся з адміністрацією, хто ваша контактна особа і в який час з нею можна зв'язатися. Узгодьте, про що вам повідомляють одразу: падіння, температура, відмова від їжі, виклик швидкої. Записуйте дати розмов і те, що вам сказали. Це не недовіра, а звичайна практика, яка допомагає не загубити деталі.

Ознаки неналежного догляду

Деякі зміни можуть бути наслідком хвороби, тому кожну з них варто обговорити з лікарем закладу. Але є сигнали, на які треба реагувати без зволікань:

• почервоніння або рани на крижах, п'ятах, лопатках (пролежні);
• синці, особливо на передпліччях і внутрішній поверхні рук, які ніхто не може пояснити;
• помітна втрата ваги, сухі губи, темна сеча, запори (ознаки недоїдання чи зневоднення);
• неприємний запах від людини або постелі;
• сонливість і загальмованість після зміни ліків;
• страх або мовчання в присутності певного працівника;
• зникнення речей, грошей, телефону;
• обмеження дзвінків і візитів без зрозумілої причини.

Якщо стан близької людини різко погіршився (утруднене дихання, біль у грудях, порушення мови, асиметрія обличчя, втрата свідомості, висока температура, яка не знижується), викликайте швидку за номером 103, не чекаючи, поки це зробить персонал.

Куди звертатися, якщо права порушено

Перший крок: письмова заява на ім'я керівника пансіонату. Опишіть, що сталося, коли, хто був присутній, і чого ви просите (наприклад, огляду лікаря, заміни доглядальниці, повернення речей). Залиште собі копію з відміткою про отримання. Багато побутових питань вдається вирішити вже на цьому етапі.

Якщо відповіді немає або вона формальна, можна звернутися до органу соціального захисту населення за місцем розташування закладу, а також до Національної соціальної сервісної служби України, яка здійснює державний контроль у сфері соціальних послуг. Кожен надавач соціальних послуг має бути внесений до Реєстру надавачів соціальних послуг. Варто перевірити, чи є там пансіонат, ще до поселення.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в межах національного превентивного механізму відвідує, зокрема, приватні пансіонати для людей похилого віку і публікує результати перевірок. Звернутися до Уповноваженого може і сам мешканець, і його родичі.

Насильство, побої, крадіжка, незаконне утримання людини проти її волі є підставою для звернення до поліції за номером 102. Майнові спори і питання виконання договору вирішуються в суді. Безоплатну правову консультацію можна отримати в системі безоплатної правничої допомоги.

Коли договір розривається через конфлікт, людину не можна просто «виписати» на вулицю. Узгодьте з адміністрацією дату переїзду, отримайте медичні документи, опис речей і довідку про розрахунки. Якщо шукаєте інший заклад неподалік від столиці, зверніть увагу на умови для лежачих і людей з деменцією: наприклад, будинок для людей похилого віку в Горенці приймає мешканців незалежно від типу захворювань.

Переваги мережі будинків для людей похилого віку «Рідні Серця»

Для родини, яка хоче контролювати догляд, важливо, щоб заклад був поруч і щоб із ним було просто говорити. Мережа «Рідні Серця» має сім філій: у Києві на лівому березі (Осокорки, вул. 55-а Садова, 84) і на правому березі (вул. Молодіжна, 5а), у Київській області в селах Мила і Горенка та в смт Козин, у Черкаській області в селі Слобода, а також у Харкові. Тож можна обрати філію ближче до дому і навідуватися частіше. Родинам із Харківщини, наприклад, зручніше обирати будинок для літніх людей у Харкові, ніж везти близьку людину в іншу область.

Доглядальниці працюють цілодобово, тому нагляд не припиняється вночі й у вихідні. Мешканців оглядають і дають рекомендації терапевт, психіатр, психотерапевт і реабілітолог: це основа для індивідуального плану і для чесної розмови з родиною про стан здоров'я. Харчування збалансоване, чотири рази на день. Гігієнічний і косметичний догляд входить у щоденну роботу персоналу, що безпосередньо стосується гідності мешканців.

Мережа приймає людей незалежно від типу наявних захворювань, доглядає за людьми з деменцією, проводить реабілітацію після травм і тяжких захворювань. Для мешканців організовують дозвілля і заходи. Будинки обладнані протипожежною системою відповідно до стандартів ДСНС. Досвід роботи мережі становить понад 15 років.

Щодо приватності родина може обрати один із типів номерів:

• Комфорт+: одномісний номер із власним санвузлом, душем і телевізором;
• Комфорт: дво- або тримісний;
• Стандарт: на чотири-п'ять місць.

Як отримати консультацію і побачити пансіонат

Перш ніж підписувати договір, приїдьте в заклад разом із близькою людиною, якщо її стан це дозволяє. Вона має право сама оцінити кімнату, познайомитися з персоналом і сказати, чи хоче тут жити. Запитання про договір, індивідуальний план, порядок повідомлення родини і зберігання речей краще поставити до поселення, а відповіді попросити показати в тексті документів.

Щоб обговорити умови договору, індивідуальний план чи порядок відвідувань, зателефонуйте за номером (050) 838 74 24 (консультації з 9:00 до 20:00) або залиште заявку на сайті. Консультанти допоможуть підібрати філію, уточнити наявність місць і домовитися про огляд пансіонату разом із близькою людиною.