Як створити безбар’єрне середовище для літньої людини?

Безбар’єрне середовище для літньої людини — це простір, у якому повсякденні дії не перетворюються на випробування.

Людина повинна мати можливість без зайвого ризику вставати з ліжка, пересуватися кімнатою, користуватися туалетом і душем, приймати їжу та виходити на прогулянку. З віком звичайна квартира може поступово стати незручною: слизька підлога, високі пороги, вузькі проходи, ванна з високим бортом, слабке освітлення або нестійкі меблі створюють реальну небезпеку. Особливо це стосується людей після інсульту, переломів, операцій, тривалого постільного режиму, а також тих, хто користується ходунками або кріслом колісним.

Починати потрібно з оцінки можливостей людини

Універсального безбар’єрного рішення не існує. Для самостійної людини зі слабким зором основною проблемою може бути освітлення, а після інсульту — пересування, вставання та користування санвузлом. Якщо людина користується ходунками, важливими стають ширина проходів і відсутність порогів. Для крісла колісного необхідно додатково оцінити дверні прорізи, доступність санвузла та можливість під'їхати до ліжка, столу й інших потрібних зон.

Тому спочатку варто простежити звичайний день літньої людини. Де їй складно встати? За що вона хапається під час ходьби? Чи доводиться переступати через перешкоди? Чи може самостійно дістатися туалету вночі? Саме така практична оцінка показує слабкі місця житла краще, ніж формальне встановлення кількох поручнів.

Безпечний маршрут усередині приміщення

Основні маршрути між спальнею, санвузлом, кухнею та місцем відпочинку мають бути максимально вільними. З проходів прибирають дроти, невеликі столики, вазони, нестійкі табурети та інші предмети, які можна зачепити ногою або ходунками. Килимки без надійної фіксації також небажані: їхній край може завернутися або ковзнути під ногою.

Меблі не повинні звужувати прохід настільки, щоб людині доводилося пересуватися боком. Водночас не варто розраховувати на шафи, стільці чи тумби як на опору. Вони можуть зміститися саме в той момент, коли людина переносить на них вагу тіла.

Пороги та перепади рівня підлоги

Навіть невисокий поріг може бути складною перешкодою при слабкості ніг, порушенні координації або використанні ходунків. За можливості перепади рівня усувають або роблять плавний перехід. Особливо уважно потрібно перевірити вихід на балкон, вхід до санвузла та двері між кімнатами.

Підлога має бути рівною та неслизькою. Надмірно гладка плитка небезпечна насамперед там, де на поверхню може потрапити вода. Важливо також швидко прибирати розлиту рідину, оскільки для людини з нестійкою ходою навіть невелика мокра ділянка становить ризик.

Освітлення та нічне пересування

У старшому віці очам потрібно більше часу для адаптації до зміни освітлення. Тому небажано, щоб людина виходила з добре освітленої кімнати в темний коридор. Світло має рівномірно охоплювати маршрути пересування, а вимикачі повинні бути доступними без необхідності проходити кілька метрів у темряві.

Окремої уваги потребує шлях від ліжка до туалету. Нічне підсвічування дозволяє орієнтуватися, не шукаючи вимикач у темряві. Воно не повинно засліплювати, але має чітко показувати підлогу, дверний проріз і можливі перешкоди.

Як правильно облаштувати спальню

Ліжко підбирають так, щоб людині було зручно сідати та вставати. Надто низьке спальне місце змушує докладати значно більше зусиль при підйомі, а надто високе може створювати небезпеку під час посадки. Якщо людина потребує сторонньої допомоги, біля ліжка потрібно залишити достатньо місця для доглядальника.

Телефон, вода, окуляри та інші необхідні речі доцільно тримати в межах досяжності. Спроба дотягнутися до предмета на віддаленій тумбі нерідко призводить до втрати рівноваги. Для людей із вираженими обмеженнями рухливості можуть використовуватися функціональні ліжка та інші допоміжні засоби, які підбирають відповідно до стану людини.

Ванна кімната є однією з найбільш складних зон

Поєднання води, слизьких поверхонь, обмеженого простору та необхідності сідати й вставати робить санвузол особливо вимогливим до організації. Поручні встановлюють там, де вони справді допомагають виконувати конкретний рух: біля унітаза, душу або місця переходу з одного положення в інше.

Поручень має бути надійно закріплений і розрахований на навантаження. Звичайна ручка для рушника не може виконувати його функцію. Для душової зони доцільні неслизька поверхня та, коли це необхідно, стійке сидіння. Якщо людина не може безпечно переступати високий борт ванни, потрібно шукати інше рішення для гігієнічних процедур, а не змушувати її щоразу долати небезпечну перешкоду.

Доступність туалету

У літньому віці потреба скористатися туалетом може виникати часто, зокрема вночі. Якщо дорога займає багато часу або вимагає подолання сходів, людина починає поспішати, а поспіх додатково підвищує ризик падіння. Важливо забезпечити вільний і добре освітлений маршрут.

При значних порушеннях мобільності організацію туалету адаптують до фактичних можливостей людини. Головний принцип — не змушувати мешканця регулярно виконувати рухи, які він уже не здатний робити безпечно.

Сходи та вхідна зона

Сходи потребують надійної опори, достатнього освітлення та вільної поверхні. На них не повинні зберігатися пакети, взуття або побутові речі. Якщо літня людина пересувається з великими труднощами, регулярне подолання сходів може стати серйозним обмеженням навіть за наявності поручня.

Це одна з причин, через яку сім'ї іноді розглядають переїзд до спеціально організованого середовища. Підбираючи будинок престарілих у Києві, доцільно оцінювати не лише кімнати, а весь маршрут мешканця: вхід, коридори, санвузли, місця відпочинку та територію для прогулянок.

Меблі повинні допомагати, а не заважати

Для літньої людини важливі стійкі стільці та крісла, з яких легко вставати. М'яке глибоке крісло може виглядати комфортним, але при слабкості м'язів самостійно піднятися з нього складно. Підлокітники дають додаткову точку опори під час вставання.

Часто достатньо не купувати нові меблі, а правильно переставити наявні. Речі щоденного користування розміщують так, щоб не потрібно було ставати на табурет, сильно нахилятися або тягнутися до верхньої полиці.

Безбар’єрність для людини з порушенням зору

При слабкому зорі важливі контрастність і передбачуваність середовища. Край сходинки, двері, поручень та інші функціональні елементи мають добре розрізнятися. Небажано часто переставляти меблі без попередження людини, яка вже запам'ятала розташування предметів.

Потрібно прибирати речі, які несподівано з'являються на звичному маршруті: коробки, сумки, стільці. Порядок у цьому випадку є частиною безпеки, а не лише питанням охайності.

Особливості середовища при деменції

При когнітивних порушеннях фізична доступність повинна поєднуватися зі зрозумілістю простору. Надлишок предметів, складне планування, різкі зміни інтер'єру та велика кількість подразників можуть посилювати дезорієнтацію. Людині легше функціонувати там, де основні речі мають постійні місця, а щоденний маршрут залишається передбачуваним.

Безпека при деменції також передбачає контроль доступу до потенційно небезпечних предметів, побутової хімії та інших речей, використання яких людина вже не здатна оцінювати адекватно.

Не варто позбавляти людину самостійності

Прагнення захистити літнього родича іноді призводить до протилежної крайності: за нього починають робити все. Якщо людина здатна самостійно одягнутися, пройти до їдальні або виконати прості побутові дії без значного ризику, таку активність доцільно зберігати.

Правильно організоване середовище не обмежує людину, а компенсує ті функції, які стали слабшими. Поручень дозволяє самостійно встати, хороше освітлення — безпечніше пройти коридором, правильно підібране крісло — сісти та піднятися без сторонньої допомоги.

Коли адаптації квартири недостатньо

Навіть добре облаштоване житло не вирішує проблему відсутності постійної допомоги. Якщо людина регулярно падає, не може самостійно користуватися туалетом, забуває вимикати побутові прилади, має виражені когнітивні порушення або потребує допомоги при більшості щоденних дій, необхідно оцінювати вже не окремі елементи інтер'єру, а всю систему догляду.

У таких ситуаціях родини можуть розглядати пансіонат для літніх людей у Харкові, де побутове середовище та щоденна допомога організовуються з урахуванням потреб людей старшого віку.

Що перевірити перед поселенням до пансіонату

Під час огляду закладу варто дивитися на конкретні деталі: чи зручно пересуватися коридорами, чи немає небезпечних порогів, як обладнані санвузли, чи є поручні, де розташовані кімнати, наскільки доступні місця загального користування та прогулянкова територія. Для маломобільної людини потрібно окремо з'ясувати, як організована допомога при пересаджуванні, гігієні та переміщенні.

Не менш важливо оцінити, чи відповідає середовище поточному стану людини та чи зможе воно залишатися придатним у разі подальшого зниження мобільності.

Переваги мережі будинків престарілих «Рідні Серця»

Мережа «Рідні Серця» орієнтована на організацію повсякденного побуту та догляду за людьми похилого віку з різним рівнем самостійності. Родині не потрібно самостійно перебудовувати квартиру, постійно шукати окремі рішення для харчування, гігієни, пересування та нагляду. Потреби мешканця враховуються комплексно, а допомога може адаптуватися до його фактичного стану.

Кожна сім'я може обрати зручну філію мережі «Рідні Серця» залежно від місця проживання та можливості регулярно відвідувати близьку людину. Філії працюють у Києві, Київській області, Харкові та Черкасах. Щоб уточнити умови проживання, доступність місць і підібрати відповідний варіант розміщення, зателефонуйте до «Рідних Сердець» та забронюйте номер для близької людини.